Як це не дивно, але вихідні і святкові дні проминають дуже швидко.

За вікном абсолютна темрява. Дідусь тихесенько підкрадається і будить мене, бо будильник мене не розбудив. Так не хочеться покидати ліжко, так не хочеться розплющувати очі, ще б трішечки поспати. Але треба вставати. Я іду до ванної кімнати. Холодна вода та фізичні вправи надають мені бадьорості. А на кухні вже дідусь чекає із сніданком. Щось ковтаю, не розбираючи смаку, бо вже час виходити. Яке щастя, що звечора все склала до портфеля. Телефоную подрузі Марії, бо ми завжди зустрічаємося у дворі, разом йдемо до ліцею. Життя починається. Ось і він, наш рідний ліцей! Що чекає на мене тут сьогодні?! Сьогодні шість уроків.
День у ліцеї минає швидко. Після уроків я, як усі, йду додому. Я знаю, що на мене вдома чекають мої рідні. Розповідаю їм про шкільні новини. Сідаю робити домашні завдання. Після вечері допомагаю мамі на кухні. Трішечки почитала улюблену книгу - і вже час спати. Попереду новий трудовий день, нові відкриття, нові задачі.