Перш ніж розповісти про свій робочий день, хотілося б зазначити, що не такий він ще й робочий. Так, я ходжу до школи, виконую домашні завдання, допомагаю по дому, але це все не те, що чекає на нас у майбутньому, мається на увазі, справжня робота. Хоча дехто вважає, що школа готує людину до того, як їй жити далі. За навчання ти отримуєш оцінки, на роботі - гроші. Зараз ти ходиш до навчального закладу, потім - до офісу. Змінюються лише назви, проте сутність залишається та сама.

Мій звичайний робочий день починається з того, що грає будильник на моєму мобільному телефоні. Я прокидаюся і намагаюсь одразу застелити своє ліжко. Матінка готує тим часом сніданок. Бігаю по хаті, одягаюся, чищу зуби, до гімнастики, правда, справа не доходить. Завжди на це не вистачає часу і бажання. Спорт, врешті, потрібен, але час для нього відведений увечері. Отож, я снідаю і йду до школи, де маю щодня по 6 уроків. Повертаюся додому близько 14 години. Обідаю і, як це не дивно, лягаю спати або просто відпочиваю - набираюся сил до вечора, коли найбільше потребую енергії. Прокидаюся о 16-тій і сідаю за виконання домашніх завдань. На це з кожним роком йде все більше часу, але в середньому вкладаюся у 2-3 години. Спочатку я роблю письмові завдання - то для мене головне, і в школі перед уроками цього не зробиш. Далі читаю історію, біологію і тому подібне. Багато часу йде на вивчення різних віршів, які час від часу задають. Також часто вчу слова з іноземної мови, ми її вивчаємо з 5 класу, до цього вже звик і сприймається як щось буденне. Ще раз продивлюся і відновлю в пам'яті перед уроком - і можна відповідати,

З 19-тої години у нас починається "SMS"-листування. Всі пишуть повідомлення один одному, координуємо свої дії на вечір. Не знаю, але так вже заведено, що спілкування має вестися лише через мобільні, а не домашні телефони. Про що ми домовляємося в планах на вечір? Варіантів купа, банальних і не дуже. По-перше, можна з однокласниками вийти побігати у футбол - це завжди весело, багато емоцій і навіть корисно. По-друге, якщо футбольні пристрасті цим вечором нас не захопили, а пройтися по вулицях хочеться, то ми так і робимо - гуляємо вулицями міста. На якісь свята, а інколи і просто так ідемо до центру, на майдан, де завжди цікаво знаходитися. По-третє, якщо в школі дискотека (а це буває досить часто), ледь не півкласу збирається і ми йдемо танцювати. По-четверте, ще один варіант, - це зібратися у когось вдома, і тоді класний відпочинок гарантований. Це сміх, приколи, розваги. Можемо колективно подивитися футбол по телевізору, повболівати, якщо нікого з батьків нема вдома, навіть покричати. По-п'яте, останнє: інколи ми з друзями йдемо в яку-небудь інтернет-кав'ярню і проводимо там цілу ніч. До наших улюблених ігор належать "Контр страйк" і "Козаки". Особливо цікаво, коли одразу чоловік 8 бігає в одну гру. А то і всі інші відвідувачі кав'ярні приєднуються. І тоді приміщення наповнюється галасами і криками. Але на всю ніч ми ходимо лише по п'ятницях, щоб наступного дня, у вихідний, можна було виспатися.

Лягаю спати я в різний час. Це залежить від того, коли повернуся додому. Інколи виникає бажання подивитися телевізор ввечері, бо часом наше телебачення може видати щось справді цікаве. Завжди дивлюся Лігу Чемпіонів - майже до півночі. Проте це ускладнюється тим, що завтра слід рано прокидатися. Та й батьки проти того, аби я цілу ніч проводив біля телевізора. У більшості випадків лягаю до 23 години. Засинаю швидко, і мене огортають солодкі сни, в яких я бачу той день, що минув, і те, як я його провів.