Твір на тему: Що забезпечує душевну гармонію й щастя? - Твори з мови - Навчання
Що забезпечує душевну гармонію й щастя?
...Є така єврейська притча. Один чоловік прийшов у гості, і чистота й порядок того дому його прост вразили. Хазяїн зустрів його біля дверей, подзвонив у срібний дзвіночок, прийшов слуга і забрав у гостя капелюх і парасолю. Заходять вони до вітальні, хазяїн дзвонить у срібний дзвіночок, з'являється привітна господарка, розпитує гостя про його родину, справи й здоров'я. Проходять вони до їдальні, хазяїн дзвонить у срібний дзвіночок, виходять рум'яні дочки хазяїна будинку в чистих фартушках, подають обід. Гість думає: у чому ж секрет усього цього? Може, у срібному дзвіночку? Дай-но я його роздобуду!

Вирішив гість усі свої питання, а потім і каже: "Дуже мені усе сподобалося, про одне прошу - дай мені цей срібний дзвіночок!" Хазяїн здивувався, але дзвіночок віддав. Повертається гість до себе додому й каже дружині: "Слухай, я таки знайшов ключ щастя! От тепер ми заживемо! Швиденько став тарілки на стіл!" Та здивувалася, але стіл накрила. Тоді цей чоловік урочисто дістає срібний дзвіночок і дзвонить у нього. Змінилося що-небудь? Звичайно, ні!

Як би не хотілося нам вірити в існування якогось одного магічного "ключа щастя", його не існує. Не може бути так, щоб одна людина все життя "билася" над тим, як би покращити своє існування, і не досягла жодного успіху, а інша не робила нічого, а мала все "за просто так". Щастя й внутрішня гармонія створюється правильним способом життя - і тільки. Щастя - це не якась містична посмішка долі (яка супроводжує обранців, а решті залишається хіба що люто заздрити), а результат постійних зусиль, спрямованих у правильному напрямкові.

У такий спосіб, щастя й внутрішню гармонію забезпечує справжня ціль у житті. Зрозуміло, геть безцільне життя не зможе дати людині щастя й поготів. Отже, треба визначити для себе ціль свого існування й присвятити своє життя дійсно гідним цілям, за які не було б потім "мучительно больно". Також людині потрібне середовище, де б вона відчувала власну значущість і потрібність для інших, де б вона могла регулярно "поповнювати" свої душевні ємності, коротко кажучи, де б вона могла відчувати й знати, що її люблять. І ця потреба в любові не обмежується тільки рівнем "чоловік-жінка"; батьківська й синівська, материнська й братська, побожна й патріотична - потреба в усіх цих різновидах любові має вдовольнятися, аби людина мала гармонію й щастя. Зрозуміло, що поповнити "запаси" своєї душі людина може тільки в довірливому спілкуванні. Оце й є, на мою думку, три основних "кити" щастя.
  • Тема: Твори з мови
    Добавил: ImsteR
  • Просмотров: 688
    Рейтинг: 5.0
  • Категория: Навчання
    Дата: 18.01.2013
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]