Твір на тему: Мій улюблений вірш В. Симоненка - Форум
Страница 1 из 11
Форум » Шкільний Світ » Твори » Твір на тему: Мій улюблений вірш В. Симоненка
Твір на тему: Мій улюблений вірш В. Симоненка
Администратор
Уровень 999
Сообщений: 2093
Дата: Воскресенье, 12.02.2012, 21:33:15 | Сообщение # 1
Offline
Я люблю поезію. І завжди з великим задоволенням читаю вірші. Тому, прочитавши вірші Василя Андрійовича Симоненка, я назавжди залишилася прихильником його таланту. Поезія Симоненка — ніжна, зворушлива, тонка. Вона самобутня, незвичайна, пристрасна. Читаючи її, завжди відкриваєш для себе щось нове, цікаве, потрібне.

Мені дуже подобаються його вірші про кохання. Це зовсім не нова тема в літературі. І, здавалося б, що хто ще може краще сказати про неї, ніж зробили це Пушкін, Тютчев, Фет, Шекспір, Рильський чи Сосюра. Вічна тема. Але В. Симоненко, не конкуруючи з ними, не змагаючись, зумів створити такі прекрасні, зворушливі вірші про кохання, які будуть хвилювати не одне покоління читачів.

Особливо сподобався мені його вірш «Вона прийшла». Вірш про перше велике, несміливе кохання, що проникає в душу людини, в її зачарований світ. Поет був ще зовсім молодою людиною, і, звичайно, ж пережив це велике почуття.

Воно прийшло — це перше кохання зовсім несподівано, хоч ліричний герой вірша вже давно створив образ коханої у себе в мріях. Милий, ніжний, чарівний, але далекий від чогось конкретного, реального. Кохана з'являлася хлопцеві тільки у романтичних маревах якоюсь незвичайною, неземною красунею, що полонила все єство юнака. «Вона до мене випливла з туману моїх юнацьких, несміливих снів».

Почуття любові всесильні, вони здатні оновити людину, піднести її на крилах мрій, зробити кращою, благороднішою, чутливішою. Вона — кохана. Отже, незвичайна, найкраща і найпривабливіша.

Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла.
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була.

У душі ліричного героя сталася зміна: він «не чув, як жайвір в небі тане, Кого остерігає з висоти». Всю душу героя заполонило це почуття, яке несе радість, щастя.

Прийшла любов непрохана й неждана,
Ну як мені за нею не піти?

Здається, що вся земля напоєна щастям великої любові, від якої перехоплює подих. Удушу ліричного героя, в його молоде життя надійшло свято кохання.

Читаючи цей вірш, розумієш, що В. Симоненко — тонкий співець глибоких почуттів людини. І у своїх ліричних віршах він зумів створити прекрасний світ юнацького захоплення — безмежного, всеохоплюючого, чистого, як сльоза, світлого й прекрасного, як вранішня зоря, всеперемагаючого кохання.
Подпись пользователя
Форум » Шкільний Світ » Твори » Твір на тему: Мій улюблений вірш В. Симоненка
Страница 1 из 11
Поиск: