I. С. Єсенін — великий російський поет.

II. Краса природи і людини у віршах Єсеніна.

1. Захоплення поета красою рідного краю

(Как бы ни был красив Шираз,

Он не лучше рязанских раздолий).

2. Бачення природи як живої істоти ("по пруду лебедем красным плавает тихий закат", "весна-странница с посошком в постолах берестяных").

3. Підкреслення принадності образу улюбленої дівчини образами природи ("С алым соком ягоды на коже, Нежная, красивая была. На закат ты розовый похожа, И, как снег, лучиста и светла").

4. Нерозривний зв'язок душевних переживань людини із природою (осінь — у природі, осінь — у душі поета: "Отговорила роща золотая Березовым, веселым языком").

5. Підпорядкування життя людини природним законам ("Все мы, все мы в этом мире тленны, Будь же ты вовек благословенно, Что пришло процвесть и умереть").

НІ. Єсенін — поет-оспівувач світу душі людини.