Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити.

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти.

Котрі молодії —

У полон забрано;

Як зайняли, то й погнали

До пана, до хана.

Годі тобі, пане-брате.

Ґринджоли (1) малювати,

Бери шаблю гостру, довгу

Та йди воювати!

Ой ти станеш на воротях,

А я в закаулку,

Дамо тому стиха лиха

Та вражому турку!

Ой ти станеш з шабелькою,

А я з кулаками.

Ой щоб слава не пропала

Проміж козаками.

Ой козак же до ружини,

Бурлака до дрюка:

Оце ж тобі, вражий турчин,

З душею розлука!

(1) Гринджоли — санки.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)

Українська історична пісня "Зажурилась Україна" змальовує той час, коли на нашу землю нападали татарські, турецькі завойовники Вони палили міста і села, грабували, а молодих чоловіків, парубків, дівчат та дітей забирали в полон, щоб зробити рабами. Із таким становищем не можна було миритися. Пісня закликає всіх — од козака до бурлака — дати дружну відсіч нападникам, провчити їх. Незважаючи на те, що йдеться про сумні й серйозні речі, твір пройнятий притаманним українцям гумором.