Я помітила, що у кожної людини своя улюблена пора року. 

     Багато хто любить весну, дехто — літо. Це зрозуміло. Навесні прокидається природа, щодня стає дедалі тепліше й тепліше. Розбруньковуються дерева, з'являються перші квіти. Влітку добре відпочивати, купатися, загорати, їздити на море або у село, бути ближче до природи. 

     Мало хто любить зиму. За що? Я гадаю, за її красу. Так чудово бродити засніженим парком або піти до лісу на лижах! А Новий рік! Хіба є такі, хто не любить це свято? У кожній оселі стоїть прикрашена ялинка, і люди роблять одне одному подарунки. 

     А мені понад усі пори року подобається осінь. Із самого початку — тепла, ласкава і сумна. І потім, коли починається листопад. Восени добре підбивати підсумки, планувати майбутнє. Мені дуже близькі рядки поезії Олександра Сергійовича Пушкіна: 

     

     Унылая пора! Очей очарованье, 

     Приятна мне твоя прощальная краса — 

     Люблю я пышное природы увяданье, 

     В багрец и в золото одетые леса... 

     

     Ні, все ж таки найкраща пора року — це осінь!