Добре дихається влітку в лісі! Весело шумлять молоді березки. Вони першими заселяють нові місця. А під ними ховаються від сонця молоді ялинки. Я обходжу березняк, і переді мною встають сосни. Вони піднімаються на гору, підкоряють піски. 

    

 А ось могутній дуб із різьбленим листям. Дуб називають деревом-прикордонником, тому що він часто трапляється на межі лісу та степу і відважно бореться із суховіями. 

   

  У глибині лісу бачу ялинку — лісову годувальницю. Голодної зими її насінням годуються і білки, і дятли, і шишкар. Я вибираюсь на узлісся і чую, як розмовляють одна з одною осики. Це з їхньої деревини виготовляють сірники. 

     

На узбережжі гілки верби склоняються низько до води і дивляться у прозору гладінь. Саме час поплавати й поніжитись на сонечку. А потім тією ж стежкою повернутися додому, ще раз насолодившись прохолодою літнього лісу.