Великий український поет Тарас Григорович Шевченко був ще й талановитим художником. Він любив малювати з дитинства, а після визволення з кріпацтва навчався в Петербурзькій Академії Мистецтв. 

Автопортрет — це портрет художника, створений ним самим. Автор малює картину, споглядаючи себе в дзеркало, поставлене так, щоб освітлення падало на обличчя. Шевченко уважно вдивляється в своє відображення. Що ж художник побачив у дзеркалі, і що ми можемо побачити у цьому портреті?

1840 року йому було тільки 26 років. Ми бачимо молоде обличчя з високим чолом, обрамленим темним волоссям. Світло падає на обличчя і на чоло, підкреслюючи, що перед нами талановита творча особистість. 

Вираз обличчя не одразу й зрозумієш — усмішка сумна, глибокі розумні очі дивляться уважно і допитливо. Але художник чомусь затінив очі і не надав їм однозначного виразу. У цих очах можна побачити все нелегке життя митця: сирітство, поневіряння, кріпацтво. Шевченко вдивляється в своє відображення, нібито намагаючись побачити своє майбутнє. Що чекає колишнього кріпацького хлопчика, який зараз навчається в Академії Мистецтв у всесвітньо відомого майстра К. Брюллова? Яскраве 

майбутнє чи... Думаю, що саме запитання можна вважати головним значенням уважного погляду майбутнього великого українського поета. Він дивиться з минулого в майбутнє. 

Картина намальована реалістично, з великою художньою майстерністю, це твір справжнього майстра.