|
Администратор
Уровень 999
Сообщений: 2104
Дата: Четверг, 26.01.2012, 18:13:54 | Сообщение # 1 |
|
Offline
|
“Подвiйне коло” - це назва першоï новели роману Ю. Яновського “Вершники”. Трагiчнi подiï описанi в нiй: п’ять братiв Половцiв зустрiчаються на кривавих дорогах громадянськоï вiйни. Пiдiймає руку брат на брата, бо хоч i одного роду, та до рiзних берегiв прибились вони: Андрiй командував загоном Добровiльноï армiï Денiкiна, Оверко воював у кiннотi Петлюри, Панас i Сашко були махновцями, а Iван - бiйцем Червоноï Армiï. Андрiïв загiн потрапляє в полон до петлюрiвцiв. Пiд Компанiïвкою, охопленi безумством вiйни, люди калiчать, убивають одне одного. Справжнiм пеклом стала земля. I великий грiшник Оверко вбиває свого брата Андрiя. А коли перед смертю Андрiй нагадує братовi слова батька: “Тому роду немає переводу, де брати милують згоду”, Оверко вiдповiдає: “Рiд – це основа, а найперше держава, а коли ти на державу важиш, тодi рiд хай плаче,
тодi брат брата зарубає”. Як драматично i правдиво описане це перше коло страшних випробувань, що випали на долю братiв.
Та ось i друге коло: Оверко стоïть перед своïм ворогом - братом Панасом. Проклинає Оверко свого брата-вбивцю так само, як нещодавно
прокляв його Андрiй. Земля, здається, здригнулася, коли Оверкова смерть вилетiла з Панасового маузера. Каïн i Авель… Найстрашнiшим вважається грiх братовбивства. I це подвiйне коло братовбивства своєю страшною правдою вражає читача. Досягає цього письменник особливою манерою письма. В одному реченнi оживає неспокiйна трагiчна епоха, стрiмкi подiï бою. Лаконiзм, висока метафоричнiсть, каскад однорiдних сурядних речень створюють це враження. Перше речення – це i свого роду камертон, який задає тон всiй розповiдi про подвiйне коло
людських страждань: звучать високi, напруженi, трагiчнi ноти. Важка болiсна оповiдь переривається описами епiзодiв iз життя батька, Матвiя Половця. I вiд цього кривавi подiï здаються ще страшнiшими. Зустрiч махновцiв з Червоною Армiю теж завершується вбивством. Правда, цього разу Панас сам вбиває себе. Такий кiнець новели є логiчним завершенням розповiдi автора про страшнi подiï громадянськоï вiйни, про великi випробування й страждання, якi випали на долю людей. Подпись пользователя
|
 |
| |
