Твір на тему: Наодинці з природою, або Прощання з Осінню - Форум
Страница 1 из 11
Форум » Шкільний Світ » Твори » Твір на тему: Наодинці з природою, або Прощання з Осінню
Твір на тему: Наодинці з природою, або Прощання з Осінню
Администратор
Уровень 999
Сообщений: 2093
Дата: Вторник, 24.04.2012, 01:08:09 | Сообщение # 1
Offline
Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому подиві.

Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш на щось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються дерева, скидають із себе сонячне листя — листи Осені і Лісу. Ти чекав їх так довго! Перебираючи кожний листок, нарешті знаходиш лист, адресований тільки тобі.

Про що думає Ліс? Про що мріє? Вдивляючись у жовтогарячі прожилки Кленового листа, можна про все довідатися: Ліс пише тобі про Літо із сонцем, що сміється, і солов'їні трелі, про весну з її першими квітами, журавлями і квітучими деревами. Про чарівницю-зиму, що незабаром прийде, накриє Ліс своїм сніжним килимом, і він заблищить на сонці.

Поки ж Ліс живе в Осені і радіє кожній миті, незважаючи, що плинуть дні, місяці... І Осінь змінюється. Вона дедалі частіше сумує та плаче осіннім дощем.

А як чудово сидіти в лісі під ялинкою і спостерігати за сріблистими краплями! Дощ наповнює ліс неповторною свіжістю. Тобі зовсім не сумно, навпаки — ти радієш, коли раптом бачиш маленькі різнобарвні гриби, що непомітно з'явилися під деревом.

Твоя душа злітає високо до небес. І це почуття польоту ти ховаєш глибоко в серці, щоб донести його до наступної Осені, а може, щоб пронести через усе життя...
Подпись пользователя
Форум » Шкільний Світ » Твори » Твір на тему: Наодинці з природою, або Прощання з Осінню
Страница 1 из 11
Поиск: